Остання заборона електробайків на Кі Біскейн суттєво позначилася на місцевих підприємствах, що призвело до спаду продажів та обслуговування на 50%. Однак, ця заборона також спровокувала обговорення серед мешканців та посадових осіб щодо майбутнього мікромобільності на острові.
Менеджер Key Cycling у ТЦ Galleria Mall, Герольд Каджіна, висловив своє розчарування з приводу заборони, заявивши, що це стало кошмаром для його бізнесу. Замість повної заборони електробайків, Каджіна пропонує, щоб село могло впровадити закони, які б вимагали носіння мотошолома або накладали штрафи за невиконання. Він вважає, що такі заходи були б ефективнішими в забезпеченні безпеки, але все ж дозволяли використовувати електробайки.
Каджіна не єдиний, хто виступає проти заборони. Мером Гарльз Коллінс підтримує використання мікромобільних пристроїв на острові. Він стверджує, що електробайки є життєздатним рішенням для проблеми транспорту, оскільки вони швидші та потребують менше місця для паркування, ніж великі, повільні гольфкарти. Коллінс пропонує впровадження не обмежень, але регулювання, освіту та програми сертифікації для забезпечення безпечного використання електробайків.
Незважаючи на те, що заборона стала сталою, між посадовими особами ведуться розмови про можливі полегшення обмежень у майбутньому. Однак, вони наразі обмежені законами штату, які не дозволяють муніципалітетам створювати більш уточнені правила, такі як обмеження за віком або ліцензування. Депутатка штату Віккі Лопес, яка представляє Кі Біскейн, обіцяла внести проект закону на наступну законодавчу сесію, щоб вирішити цю проблему.
Рішення заборонити використання електробайків на Кі Біскейн було прийнято після трагічної аварії, в результаті якої загинула Меган Ендрюс, улюблена учителька острова. Вона потрапила в дорожньо-транспортну пригоду на електробайку і не носила мотошолома в той час. Цей інцидент почав конверсацію про значення використання мотошоломів та загальної безпеки під час користування мікромобільними пристроями.
Контроверзії, пов’язані з забороною електробайків, виходять за межі лише питань безпеки. Дехто вважає, що це пропуском можливостей щодо розв’язання проблеми транспорту на острові. Коллінс пропонує впровадження змін в інфраструктурі, натхненних успішними проектами в старих європейських містах, таких як створення транспортних коридорів та зроблення певних вулиць односторонніми. Він вважає, що ці зміни будуть більш ефективними та економічно доцільними для поліпшення транспорту та зменшення заторів.
Спільнота Кі Біскейн залишається поділеною щодо заборони електробайків, з різними думками про те, як забезпечити безпеку та водночас використовувати мікромобільні рішення. Як продовжується дискусія, стає очевидним, що знаходження балансу між регулюванням, освітою та покращенням інфраструктури буде вирішальним для формування майбутнього транспорту на острові.
Електробайкова промисловість за останні роки переживає значний ріст, зумовлений попитом на альтернативні транспортні рішення та зростанням популярності мікромобільних пристроїв. За прогнозами ринку, глобальний ринок електробайків очікується зрости до $38,6 млрд до 2025 року з річною зростанням на 7,9% протягом прогнозованого періоду.
Проте, заборона електробайків на Кі Біскейн створює перешкоди для місцевих підприємств. Спад продажів та обслуговування на 50% є чітким показником негативного впливу заборони на галузь. Компанії, такі як Key Cycling у ТЦ Galleria Mall, зазнали великих втрат через заборону. Це підкреслює потребу у збалансованому підході, який враховує як питання безпеки, так і економічний вплив на підприємства.
Заборона на Кі Біскейн вибухла ширшими питаннями, пов’язаними з мікромобільністю та її майбутнім на острові. Тоді як деякі мешканці та посадові особи підтримують заборону як необхідну безпечну міру, інші вважають, що мають бути встановлені правила, освітні кампанії та програми сертифікації, щоб забезпечити безпечне користування електробайками. Вони вважають, що такий підхід може вирішити питання безпеки при одночасному забезпеченні користі від мікромобільності для спільноти.
Поточна заборона є сталою, але ведуться переговори між посадовими особами про можливі полегшення обмежень у майбутньому. Проте, законодавство штату наразі обмежує можливості муніципалітетів встановлювати більш диференційовані правила. Депутатка Віккі Лопес заявила про свою готовність вирішити цю проблему шляхом внесення проекту закону на наступну сесію законодавчої влади. Це свідчить про визнання потреби в більш гнучкому регулюванні, яке враховує конкретні потреби місцевих громад.
Трагічна аварія з Меган Ендрюс, що призвела до заборони, спричинила розмови про носіння мотошолома та загальну безпеку при використанні мікромобільних пристроїв. Важливість носіння мотошоломів та дотримання правил безпеки не може бути недооцінена. Впровадження законів, які зобов’язують носити мотошоломи, та освітні кампанії для підвищення обізнаності про заходи безпеки можуть бути ефективними вирішеннями цих питань.
Помимо безпеки, також ведуться розмови про пропущений шанс щодо розв’язання проблеми трафіку на острові. Дехто стверджує, що замість заборони електробайків слід звернути увагу на впровадження змін в інфраструктурі, що можуть поліпшити транспорт і зменшити затори. Ідеї, натхненні успішними проектами в старих європейських містах, включають створення транспортних коридорів та зроблення певних вулиць односторонніми. Ці зміни можуть бути більш ефективними й економічно доцільними рішеннями для проблеми трафіку на острові.
Спільнота Кі Біскейн залишається розділеною щодо заборони електробайків, з різними думками про те, як забезпечити безпеку, при цьому все ж приймаючи мікромобільні рішення. Очевидно, що знайти баланс між регулюванням, освітою та покращенням інфраструктури буде вирішальним для формування майбутнього транспорту на острові. У міру того, як триває розмова, важливо, щоб зацікавлені сторони враховували потенціал росту галузі та прогнози ринку, а також більш широкі питання, пов’язані з мікромобільністю і економічним впливом на місцеві підприємства. (Джерело: Markets and Markets)
